1. Який вимагає точності, ретельності, детального розгляду; скрупульозний, педантичний.
2. Який надмірно звертає увагу на дрібниці, формальності; прискіпливий, дріб’язковий.
доскіпливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Утиски, шантаж, провокації — хоча б та широковідома історія з альбомчиком, який подарували Євгенові на день народження, а доскіпливий іменинник узяв та й виявив у ньому підслуховувальний пристрій… І оприлюднив цей факт. Тож якоїсь допомоги, якогось сприяння в побуті, у творчих справах годі було б чекати.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |