АБСИ́ДА, и, жін., архіт. Напівкруглий, гранчастий або прямокутний виступ у східній частині християнського храму, що завершує вівтарну апсиду; вівтарна ніша. У давньоруській архітектурі абсиди часто мали напівкруглу форму.
абсида
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |