Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що коштує багато грошей, має високу ціну; цінний, коштовний.
2. Дуже потрібний, шанований, милий серцю; такий, до якого відчувають сильну прив’язаніність, любов.
3. Уживається як звертання до близької, рідної або шановної людини, виражаючи приязнь, повагу, любов.
Приклад 1:
Я в ньому знаходжу шматочок „колишнього“ Тичини (Тичина „колишній“ — таки особливо дорогий їй!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Але Антось тепер ішов без краю щасливий, цілуючи дорогий задля нього ключ. XII Лянцкоронський, одержавши звістку, що козаки зреклися його умов, поручив закінчити облогу Чарнецькому.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Приклад 3:
На перстень цей від щирої любові… Тетеря О гетьмане, мій батьку дорогий, — Для мене то, ясновельможний, щастя! Вихід IX Ті ж і джура, а потім Виговський.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”