1. Розмовне позначення людини, яка працює повільно, незграбно або недбало; невмілий або недосвідчений робітник.
2. Уживається як образливе прізвисько або зневажлива характеристика майстра низької кваліфікації.
доробало
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Доробало — одоробло (лайка). Доробкевич — вискочка, парвеню.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |