1. Стосовний до дорійців — однієї з основних груп давньогрецьких племен, що мешкали переважно в Пелопоннесі, на островах Егейського моря та у південно-західній Малої Азії; властивий їм, створений ними.
2. Пов’язаний з архітектурним ордером, що виник у Доріді (давньогрецькій області) і характеризується масивними колонами без бази, простим капітелем та фризом з тригліфами і метопами.
3. У музиці: стосовний до одного з основних давньогрецьких ладів (способів), що вважався суворим і мужнім.