Значення
-
Докоряти, укорити когось за щось, висловлювати невдоволення чи осуд, звинувачувати.
-
(застаріле) Нагадувати про щось, зокрема про провину або обіцянку, часто з метою докору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дорікаю, ти дорікаєш, він дорікає, ми дорікаємо, ви дорікаєте, вони дорікають
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘дорікати’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘ректи’ (говорити). Спочатку воно означало ‘говорити проти’, ‘закидати’, а згодом набуло значення ‘висловлювати докір, зауваження’. Це дієслово є частиною багатої слов’янської спадщини, що відображає акт мовлення та оцінки.