1. Такий, що відповідає обставинам, місцю, часу або меті; підхожий, слушний, своєчасний.
2. Відповідний, прийнятний у певній ситуації; такий, що доречно сказати або зробити.
доречний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: прикментик () |