1. Відповідно до обставин, місця, часу або ситуації; вчасно, підхожим чином, у міру.
2. Так, як годиться, пристойно, прилично; відповідно до прийнятих норм поведінки або етикету.
Словник Української Мови
Буква
1. Відповідно до обставин, місця, часу або ситуації; вчасно, підхожим чином, у міру.
2. Так, як годиться, пристойно, прилично; відповідно до прийнятих норм поведінки або етикету.
Приклад 1:
Щоправда, вся ця тайняцька атрибутика виглядає не зовсім доречно, адже на той час Прага вже давно з нетерпінням і поважним запрошенням ПЕРВЕРЗІЯ 16 чекала його: в Центрально-європейському університеті він мав прочитати курс під загальною назвою «Одкровення на запльованих марґінесах». Перша з лекцій виявилася для скептично попервах налаштованих слухачів просто-таки потрясінням.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Адже саме тут, у цій захаращеній культурою та її іміта ціями острівній державі, цілком доречно втілити один з моїх божевіль них намірів — створити оперу над операми, оперу опер, де сама стихія оперовості, її внутрішня дійсність, її субстанція, пародіюється, переосмислюється і, якщо Ви це приймете, підноситься ще вище. Мені на допомогу прийшов старий італійський досвід XVII-XVIII століть (до речі, століть найпишнішого розквіту Венеції).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
У словосполученні “чоловік Божий”, таким чином доречно бачити кальку, але враховуючи, що варяг “пришел бэ ись Цrz града”,– з грецького, тобто видно Феандр (Θέανδρος). Каль- кування імен на ранньому етапі слов’янської книжності – явище досить поширене (при цьому добре представлене у місяцесловах і прологах) 882.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”