допитувати

1. Задавати комусь питання з метою отримання інформації, з’ясування обставин справи, особливо в офіційній обстановці (наприклад, слідчим, суддею).

2. Розпитувати когось наполегливо, настирливо, намагаючись довідатися щось.

3. (переносне значення) Уважно вивчати, аналізувати щось, намагаючись зрозуміти суть (наприклад, допитувати поглядом, допитувати минуле).

Приклади вживання

Приклад 1:
Вранці я ждав, що мене кудись покличуть і будуть допитувати.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 2:
Коли ж його стали допитувати, в чому справа, вiн тiльки й мiг вимовити: «провінціал». — Ну… добре!
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: дієслово () |