Особа, яку піддають допиту (офіційному опитуванню з метою з’ясування обставин справи, отримання свідчень тощо), зокрема у кримінальному процесі або слідчих діях.
допитуваний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик (True) |
Словник Української Мови
Буква
Особа, яку піддають допиту (офіційному опитуванню з метою з’ясування обставин справи, отримання свідчень тощо), зокрема у кримінальному процесі або слідчих діях.
Відсутні