Значення
-
Особа, яку піддають допиту (офіційному опитуванню з метою з’ясування обставин справи, отримання свідчень тощо), зокрема у кримінальному процесі або слідчих діях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. допитуваний, р. допитуваного, д. допитуваному, з. допитуваного, о. допитуваним, м. допитуванім, к. допитуваний