1. Який служить для доповнення, розширення чогось; додатковий.
2. У мовознавстві: такий, що виражає об’єкт дії або стан і відповідає на питання непрямих відмінків (крім називного та знахідного).
доповняльний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |