Значення
- (Техніка) –
(техн.) Додаткове осадження, відокремлення твердих частинок із рідини або газу шляхом збільшення їх маси чи агрегації після попереднього етапу очищення.
- (Техніка) –
(метал.) Технологічний процес у металургії, що полягає у фінальному виділенні цільового металу (наприклад, нікелю, кобальту) з розчину шляхом осадження залишкових його кількостей після основного етапу вилучення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доосадження, р. доосадження, д. доосадженню, з. доосадження, о. доосадженням, м. доосадженні, к. доосадження