1. (техн.) Додаткове осадження, відокремлення твердих частинок із рідини або газу шляхом збільшення їх маси чи агрегації після попереднього етапу очищення.
2. (метал.) Технологічний процес у металургії, що полягає у фінальному виділенні цільового металу (наприклад, нікелю, кобальту) з розчину шляхом осадження залишкових його кількостей після основного етапу вилучення.