Значення
- (Біологія) –
(у біології, генетиці) Здатність одного алеля гену проявляти свою ознаку в фенотипі гетерозиготного організму, маскуючи прояв іншого (рецесивного) алеля.
- (Психологія) –
(у психології, фізіології) Основна, провідна ознака, явище або функція, що визначає характер роботи організму чи психічної діяльності в певний період; переважання, домінування однієї функції чи ідеї над іншими.
- (Соціологія) –
(у соціології, суспільствознавстві) Панівне становище, переважання, домінування однієї особи, групи, ідеї чи соціального інституту над іншими у певній сфері.
- (Мистецтво) –
(у мистецтвознавстві) Провідний, найважливіший компонент художнього твору або стилю (наприклад, домінуючий колір, мотив, ритм), що визначає його характер і сприйняття.
Правопис та відмінювання
н. доминання, р. доминання, д. доминанню, з. доминання, о. доминанням, м. доминанні, к. доминання