1. (у біології, генетиці) Здатність одного алеля гену проявляти свою ознаку в фенотипі гетерозиготного організму, маскуючи прояв іншого (рецесивного) алеля.
2. (у психології, фізіології) Основна, провідна ознака, явище або функція, що визначає характер роботи організму чи психічної діяльності в певний період; переважання, домінування однієї функції чи ідеї над іншими.
3. (у соціології, суспільствознавстві) Панівне становище, переважання, домінування однієї особи, групи, ідеї чи соціального інституту над іншими у певній сфері.
4. (у мистецтвознавстві) Провідний, найважливіший компонент художнього твору або стилю (наприклад, домінуючий колір, мотив, ритм), що визначає його характер і сприйняття.