доминання

[domɪnɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Біологія) –

    (у біології, генетиці) Здатність одного алеля гену проявляти свою ознаку в фенотипі гетерозиготного організму, маскуючи прояв іншого (рецесивного) алеля.

  2. (Психологія) –

    (у психології, фізіології) Основна, провідна ознака, явище або функція, що визначає характер роботи організму чи психічної діяльності в певний період; переважання, домінування однієї функції чи ідеї над іншими.

  3. (Соціологія) –

    (у соціології, суспільствознавстві) Панівне становище, переважання, домінування однієї особи, групи, ідеї чи соціального інституту над іншими у певній сфері.

  4. (Мистецтво) –

    (у мистецтвознавстві) Провідний, найважливіший компонент художнього твору або стилю (наприклад, домінуючий колір, мотив, ритм), що визначає його характер і сприйняття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доминання, р. доминання, д. доминанню, з. доминання, о. доминанням, м. доминанні, к. доминання

Більше записів