домина

Значення

1. (Архітектура) –

   (в архітектурі) центральна, найбільш висока частина багатокупольного храму в давньоруському зодчестві, що завершується головним куполом.

2. (Історія) –

   (в історії, перен.) головна, панівна церква або собор у великому місті чи монастирі, що мала вирішальний вплив.

3. (Лінгвістика) –

   (рідко, в спеціальній літературі) те ж саме, що й доміна — провідна, панівна ідея, тема або особа в певному контексті.

Правопис та відмінювання