домінантний

1. Такий, що має переважне значення, головну роль або панівне становище серед інших; провідний, панівний.

2. У біології: такий, що домінує, проявляється в нащадках при схрещуванні та пригнічує прояв інших ознак (про спадкову ознаку, алель).

3. У психології: основний, найважливіший (про мотив, рису характеру тощо), що визначає поведінку особистості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Визначити центр уваги (домінантний об’єкт). Наприклад, годин- ник.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: прикментик () |