Словник Української Мови
Буква
1. Який належить до дому, пов’язаний із домом, сімейним побутом або господарством.
2. Який мешкає в домі, поряд із людиною, приручений (про тварин).
3. Який виготовляється, виконується або вирощується в домашніх умовах, не в промислових.
4. Який відбувається, проводиться вдома або в сімейному колі, не публічний.
5. У складі стійких словосполучень та назв: який стосується внутрішнього життя, внутрішніх справ (наприклад, домашня політика).
Приклад 1:
Федір не зміг обжити менш-більш належно домашній вівтар навіть тоді, коли дозволяли обставини. Може тому, що його «начало» зв’язане було не з творенням і не з ідеальними реальностями, а з прокляттям татові й примарами наймитської долі.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
За приклад створимо дві структури для опрацювання інформації про співробітників у відділі кадрів: прізвище, ім’я, по-батькові спів- робітника, домашня адреса, домашній телефон, дата народження, дата вступу на роботу, зарплатня. Типи користувача 341 struct date int day, month, year; // День, місяць та рік ; struct person char prizv[20], adresа[150]; // Прізвище, адреса, char phone[10]; date birth_date; // телефон, дата народження, date work_date; // дата вступу на роботу float salary; // та зарплатня.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”