долина

[dolɪnɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Витягнуте зниження між горами або пагорбами, часто з річкою або струмком на дні; тип рельєфу місцевості.

  2. (у геоморфології) Лінійно витягнута форма рельєфу, що утворена діяльністю річки (ерозійна) або льодовика, з похилим у довжину дном.

  3. (переносне) Простір, що нагадує за формою природну долину, або про явище, що має подібну до долини структуру (наприклад, “долина річкових террас”, “долина хвиль на осцилограмі”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. долина, р. долини, д. долині, з. долину, о. долиною, м. долині, к. долино

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘долина’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом ‘діл’ (низ, дно). Воно означає видовжену заглибину між горами або пагорбами. Це слово є спільним для багатьох слов’янських мов, що свідчить про його давнє походження.
Споріднені слова:діл, низ, западина

Синоніми & Антоніми

Більше записів