1. (у поетичній мові) Простір, що знаходиться внизу, у низовині; низ, долина.
2. (застаріле) Земля, ґрунт; підніжжя чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. (у поетичній мові) Простір, що знаходиться внизу, у низовині; низ, долина.
2. (застаріле) Земля, ґрунт; підніжжя чогось.
Приклад 1:
Він в подобі людській упав мені до ніг, мов ясень втятий… Із долу вгору він до мене звів такий болючий погляд, повний туги і каяття палкого, без надії… Людина тільки може так дивитись!.. Я ще до мови не прийшла, як він схопивсь на рівні ноги, і від мене тремтячими руками заслонився, і кинувся, не мовлячи ні слова, в байрак терновий, там і зник з очей.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Вiн в подобi людськiй упав менi до нiг, мов ясень втятий… I з долу вгору вiн до мене звiв такий болючий погляд, повний туги i каяття палкого, без надiї… Людина тiльки може так дивитись!.. Я ще до мови не прийшла, як вiн схопивсь на рiвнi ноги, i вiд мене тремтячими руками заслонився, i кинувся, не мовлячи нi слова, в байрак терновий, там i зник з очей. Л i с о в и к I що ж тепер ти думаєш робити? Не знаю… Я тепер, як тiнь, блукаю край сеї хати. Я не маю сили покинути її… Я серцем чую – вiн вернеться сюди… Лiсовик мовчки журливо хитає головою.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
днеc же t т<э же поругнаем, влекому и3 долу по ручаюкъ днэпру, плакахуc є3го нев>эніи людие. є3ще бо не прияли с™аго крещения і привлекше є3го вринуша в8 днэпръ и3 пристави мужу воладиме> рекъ ґще гдэ прiи3де къ брегу tрэваи3те є3го t брега до=деже с пороги прои3де т, И$ тогда nстави те є3го.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”