Значення
- (Література) –
(у метриці) віршований розмір, який є проміжним між силлабо-тонічним і тонічним віршуванням, де між наголошеними складами може бути один або два ненаголошені склади, що створює вільніший ритм.
- (Історія) –
(заст., діал.) дрібний землевласник, селянин, який володів але обробляв невелику ділянку землі — долю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дольник, р. дольника, д. дольникові, з. дольник, о. дольником, м. дольникові, к. дольнику