1. (у географії, картографії) У напрямку вздовж річки, русла водотоку від його витоку до гирла; за течією річки.
2. (у переносному значенні) Уздовж чогось, що має подовжену, лінійну форму або розвивається послідовно.
Словник Української Мови
Буква
1. (у географії, картографії) У напрямку вздовж річки, русла водотоку від його витоку до гирла; за течією річки.
2. (у переносному значенні) Уздовж чогось, що має подовжену, лінійну форму або розвивається послідовно.
Приклад 1:
— і він обома руками обійняв Шийчину очеретяну шию… Двісті козацьких саней лежали у Рєчиці долічерева на снігу, і козаки натирали їхні полоззя медом. Украй здивовані рєчинці спочатку подумали, що козаки відкрили діжки з якимось їм невідомим дьогтем, та коли за хвилину-другу в їхніх зимових носах запахло медом, — конюшиною і липовим цвітом!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”