доламування

Процес додаткового руйнування чи пошкодження чогось, що вже було частково зламане або пошкоджене.

У медицині: навмисне повторне руйнування кістки в місці неправильного зрощення попереднього перелому з метою правильного її відновлення.

У переносному значенні: остаточне приведення до повного краху, знищення чогось, що вже знаходилося у стані занепаду або кризи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |