Доладність — властивість за значенням прикметника “доладний”; відповідність чомусь, узгодженість, правильність, доречність.
Доладність — стан організованості, порядку, акуратності; лад.
Словник Української Мови
Буква
Доладність — властивість за значенням прикметника “доладний”; відповідність чомусь, узгодженість, правильність, доречність.
Доладність — стан організованості, порядку, акуратності; лад.
Приклад 1:
Люблячи його, почуваючи його силу й доладність, він не міг не цікавитись убранням, що мало те тіло в пристойному образі виявляти, коли вже показувати голим його заборонено. Одежа стала для нього питанням формальним, питанням смаку і навіть впливу, бо він чудово розумів різницю між появою людини в потертій сорочці й у добірному піджаку.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”