доладність

Доладність — властивість за значенням прикметника “доладний”; відповідність чомусь, узгодженість, правильність, доречність.

Доладність — стан організованості, порядку, акуратності; лад.

Приклади вживання

Приклад 1:
Люблячи його, почуваючи його силу й доладність, він не міг не цікавитись убранням, що мало те тіло в пристойному об­разі виявляти, коли вже показувати голим його забороне­но. Одежа стала для нього питанням формальним, питан­ням смаку і навіть впливу, бо він чудово розумів різницю між появою людини в потертій сорочці й у добірному під­жаку.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |