1. Набридливо, втомливо, з докорою; так, що викликає досаду або роздратування своєю нав’язливістю.
2. (У значенні присудкового слова) Стає набридливим, докучливим; викликає відчуття досади чи втоми від одноманітності.
докучно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дзз… — тонко співає він в обколоту скалку, докучно бринить, як муха. Дзз… — обзивається грубо друге вориння, наводячи сум.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прислівник () |