докучність

Властивість за значенням прикметника “докучний”; настирливість, нав’язливість, що викликає роздратування.

Докучна, набридлива річ, явище або дія; обтяжливі клопоти, турботи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |