Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “докучний”; настирливість, нав’язливість, що викликає роздратування.
- (Психологія) –
Докучна, набридлива річ, явище або дія; обтяжливі клопоти, турботи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докучність, р. докучності, д. докучності, з. докучність, о. докучністю, м. докучності, к. докучносте