Властивість за значенням докучливий; нав’язливість, надокучливість.
Докучлива, набридлива річ, дія або явище; докучливість як прояв чогось.
докучливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови