Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням докучливий; нав’язливість, надокучливість.
- (Лінгвістика) –
Докучлива, набридлива річ, дія або явище; докучливість як прояв чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докучливість, р. докучливості, д. докучливості, з. докучливість, о. докучливістю, м. докучливості, к. докучливосте