1. (заст.) Докір, осуд, дорікання; висловлювання несхвалення чи осудження когось за вчинки або поведінку.
2. (рідк.) Стан смутку, зажуреності, сумовитості; задумливий сум.
докоряння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови