Значення
- (Соціологія) –
Властивість за значенням прикметника “докорінний”; належність до корінного населення, автохтонність, аборигенність.
- (Соціологія) –
(у філософії, соціальних науках) Ідеологія, політична чи громадська позиція, що відстоює права, інтереси та самобутність корінних народів, визнання їхнього першочергового статусу на певній території.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докорінність, р. докорінності, д. докорінності, з. докорінність, о. докорінністю, м. докорінності, к. докорінносте