докінчений
[dokint͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про дію, процес) Такий, що доведений до кінцевого результату, до завершення; закінчений, завершений.
-
(про предмет, стан) Такий, що набув остаточної, цілісної форми; довершений, закінчений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докінчений, р. докінченого, д. докінченому, з. докінченого, о. докінченим, м. докінченім