докінчення

1. (у граматиці) Закінчення, фінальна частина слова, що змінюється при відмінюванні або дієвідмінюванні; суфікс флексійного типу.

2. (переносно) Завершення, кінець якого-небудь процесу, дії або стану.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |