Словник Української Мови
Буква
1. Грошові або матеріальні кошти, які отримує держава, підприємство, установа або окрема особа від своєї діяльності, використання майна, капіталу.
2. Прибуток, вигода, яку приносить яка-небудь діяльність або майно.
3. (у множині) Грошові надходження, прибутки; дохідні статті бюджету.
Приклад 1:
д Πορισμός [доход, прибуток].
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Вiн крутив свою руденьку борiдку i залюбки розказував Романовi, який йому великий клопiт у волостi, що старшина дурний, вiн сам усе мусить робити, i за себе, i за старшину справлятися, а плата мала, а «так собi постороннiй доход тоже не значительно большой». На домик так-сяк збився, а бiльше й нi з чого… Тодi почав розказувати Роман, як вiн жив у городi — спершу в солдатах, а тодi на службi в палатi; тiльки вiн уже не казав тепер, що був швейцаром, а говорив, що був «таким служащим, што, знаєш, надзираєть за йзданiєм».
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Видко було, що добродiй Копаниця даремне звав «так собi постороннiй доход» «не значительно большим». Гостей стрiла писарка — молода, обгодована i свiжа молодиця-моргуха.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”