докет

1. У християнській теології — представник ранньої єретичної течії (докетизму), яка вважала, що Христос мав лише примарне, уявне тіло, а його страждання та смерть на хресті були несправжніми.

2. Послідовник або прихильник докетизму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |