доказуваність

1. Абстрактна властивість твердження, теорії або гіпотези, яка полягає в можливості їх підтвердження або спростування за допомогою логічних аргументів, емпіричних даних або наукових методів.

2. У логіці та методології науки — критерій науковості, за якого твердження вважається науковим, якщо воно може бути перевірене та потенційно спростоване.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |