1. Властивість за значенням прикметника “доглянутий”; стан дбайливості, старанного утримання чогось у чистоті, порядку, гарному вигляді.
2. Зовнішній вигляд, що свідчить про старанний догляд, опіку; охайність, вихованість.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “доглянутий”; стан дбайливості, старанного утримання чогось у чистоті, порядку, гарному вигляді.
2. Зовнішній вигляд, що свідчить про старанний догляд, опіку; охайність, вихованість.