догін

1. (у спорті) Друга частина забігу, змагання тощо, що проводиться після першого етапу (відбіркових заїздів, попередніх забігів) для визначення переможця серед найкращих учасників; фінальна стадія змагань.

2. (переносно) Активні дії, спрямовані на те, щоб наздогнати когось або щось, ліквідувати відставання у розвитку, виконанні роботи тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ось уже і та­тарський ба­ша на­сам­пе­ред їде, з го­лою шаб­лею наб­ли­жається… Наші схиб­ну­лись,- далі… та­та­рю­ги навз­догін. Крик, га­лас, шар­па­ни­на… Ось блис­ну­ла блис­ка­ви­ця, гу­ко­ну­ла гаківни­ця,- по­летів та­тарський ба­ша з ко­ня стор­ча­ка бри­тою ма­ко-ти­рею… “Вий­те!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |