додавання

1. Дія за значенням додавати — приєднання чогось до чогось, збільшення кількості, обсягу або складу чогось шляхом приєднання нових елементів.

2. (Математика) Одна з основних арифметичних операцій (бінарна операція), що полягає в об’єднанні двох або більше чисел (доданків) в одне число (суму).

3. (Хімія, техніка) Процес введення в склад суміші, сплаву, розчину тощо певної речовини або компонента для надання необхідних властивостей.

4. (Інформатика) Операція в програмуванні або обробці даних, що виконує функцію об’єднання, приєднання однієї структури даних до іншої (наприклад, додавання рядків).

Приклади вживання

Приклад 1:
Довго розглядали в’язні пайки, схиляючи голови то на один, то на другий бік, — потім вирішили, що від такої от пайки треба трохи відняти, а до такої трохи додати… Віднімання й додавання проробив інженер Ляшенко, зручно оперуючи скіпочкою, спеціально для того пристосованою й пильно зберіганою в щілині за плінтусом. Йому пропонував Охріменко нагострений держак своєїа.алюмінієвої ложки, але Ляшенко відмовився, бо коли побачить наглядач, то ложці не буде нічого, а камеру буде покарано за такий держак тяжко, а за скіпочку не буде нічого.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Биття Перш ніж розглядати додавання ко- ливальних рухів, спинимось на сп особі зображення коливань за допомогою обе р- тального вектора амплітуди. Для цього із довільної точки О, яка вибрана на осі X, під кутом 0ϕ , що дорі в- нює початковій фазі коливань, відкладемо вектор A  , модуль якого дорівнює ампліт у- ді A коливання (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Додавання взаємно перпендикулярних коливань Нехай матеріальна точка C одночас- но бере участь у двох гармонічних кол и- ваннях з однаковою частотою у двох вза – ємно перпендикулярних напрямках як вздовж осі Х, т а к і в з д о в ж о с і Y (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |