1. Рідкісне, застаріле слово, що означає здогад, припущення, висновок, зроблений на основі непрямих ознак або неповної інформації.
2. У діалектах може вживатися для позначення розуміння, усвідомлення чогось або звички, навички.
догад
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Одностайно, — каже, — і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив; да як Сомко собі чоловік прямота, то й не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу чи дві червоних на рясу. А Васюта Ніжинський водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий: брязнув капшуком перед владикою — той і вимудрував щось на Сомка, да й послали в Москву лист.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: іменник (однина) |