1. (матем.) Властивість бути додатним; належність до чисел, значень або величин, більших за нуль.
2. (перен., книжн.) Позитивний характер, спрямованість на добро, корисність або наявність гарних якостей.
додатність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |