добудовник

[dobudoʋnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Особа або організація, яка здійснює добудову (добудовування) незавершеного об’єкта будівництва, зокрема житлового будинку.

  2. (Юриспруденція) –

    У містобудуванні та житловому законодавстві — суб’єкт господарювання (юридична особа), який набув права на добудову незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку та відповідає за його завершення і введення в експлуатацію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добудовник, р. добудовника, д. добудовникові, з. добудовника, о. добудовником, м. добудовникові, к. добудовнику

Більше записів