1. Властивість або якість людини, що відповідає загальновизнаним нормам моралі, порядності та пристойної поведінки; порядність, благопристойність.
2. (застаріле) Відповідність правилам, звичаям, етикету; пристойність, чемність.
добропристойність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |