Значення
- (Психологія) –
Властивість або якість людини, що відповідає загальновизнаним нормам моралі, порядності та пристойної поведінки; порядність, благопристойність.
- (Лінгвістика) –
(застаріле) Відповідність правилам, звичаям, етикету; пристойність, чемність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добропристойність, р. добропристойності, д. добропристойності, з. добропристойність, о. добропристойністю, м. добропристойності, к. добропристойносте