дійка

1. Рідкісне жіноче ім’я, що вживається як власна назва.

2. У техніці та промисловості — розмовна назва діафрагми, перегородки з отвором, що регулює потік або прохід чого-небудь (наприклад, у оптичних приладах, насосах).

3. У сільському господарстві — розмовна назва корови, що дає молоко (дійна корова).

Приклади вживання

Приклад 1:
ÎÑÌÈÑËÅÍÍß ÙÅÄÐÎÑÒ² ~ не звикну до твого тіла помаранчу з незнаного саду пізноцвіт одцвітина самітний осамітнена підставляю себе як мису чи щедрістю виповниш мису одцвітина первоцвіт то в оці то в руці не звикну до свого щастя тужу за щастям зеленим пізноцвіт одцвітина самітний осамітнена ~ обродилася кислиця тучна корова на майдані посеред міста ратицями вгрузла попасає бруківку доять її зелене молоко разом з листям надвечір одна стромовина чорна зболена дійка а вранці поворітьма дійна ще кисліші кислички споживають городяни щедроти щедрістю не нахваляться Коронування опудала 143~5. ÎÑÌÈÑËÅÍÍß ×ÀÑÓ ~ був в антикварні на пенсії аж я його там надибав через золоте пенсне світ споглядав як диво мислить у дусі бароко не вженеться за нашим темпом муркоче собі мов котик в нашім узніжжі теплім зрідка всказівкою човгне години верстає пішки пливемо на часу човнику з одного нічого в інше ~ сокирище дерев’яного породу хлорофіловий виплід витесаний припасований зачовганий до лиску тримає залізний писок на тілах братів пощерблений нема в ньому зеленої крові ні кровиночки жорстокий яничар пес цивілізації прибереже його ганьбу скляний мавзолей часу І.Калинець.Пробуджена муза ~144 6.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |