дівиця

1. (заст.) Дівчина, дівчисько; молода незаміжня жінка.

2. (поет., ритор.) Діва, дівчина як уособлення чистоти, невинності, молодості.

3. (бот.) Народна назва рослини з роду королиць (Silene), зокрема королиці звичайної (Silene vulgaris).

Приклади вживання слова

дівиця

Приклад 1:
Інші козацькі полковники мовчали, вони ж бо добре знали, яка непевна в полі ця дівиця — військова фортуна. Юрій поїхав до Чигирина.
— Франко Іван, “Мойсей”