дівчачий

1. Який стосується дівчини або дівчат, властивий їм, призначений для них.

2. Який має риси, властиві дівчині, дівчатам; ніжний, лагідний, соромливий.

Приклади:

Приклад 1:
Щоправда, в могилі удільного князя І виявлено 21 дівчачий скелет. Мабуть, вони належали двірцевим музиканткам і танцівницям, які мали потішати своїм мистецтвом вельможного меломана й на тому світі.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
— залунав унизу на стежці коло вікна дівчачий голос. То була одна з грецьких Backfisch’ів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”