Значення
- (Соціологія) –
Жінка, яка не перебувала у статевих стосунках; цнотлива, незаймана жінка або дівчина.
- (Астрономія) –
(астрономія) Назва одного з дванадцяти сузір’їв зодіаку та однойменного знака зодіаку; Діва.
- (Міфологія) –
(історичне, міфологічне) У давніх слов’ян та інших народів — богиня родючості, покровителька землеробства; уособлення родючої сили землі.
- (Література) –
(переносне значення, заст., поетичне) Про молоду, цнотливу дівчину або жінку, яка уособлює чистоту, невинність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діва, р. діви, д. діві, з. діву, о. дівою, м. діві, к. діво
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘діва’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з годуванням груддю. Первинне значення — ‘здатна годувати груддю’ або ‘та, що ссе’. Цей корінь споріднений з індоєвропейським *dhē(i)- ‘ссати, годувати груддю’, від якого також походять праслов’янські *dojiti (доїти), *dětę (дитя), українські ‘доїти’, ‘дитя’, а також латинське ‘femina’ (жінка), грецьке ‘θη̃λυς’ (жіночий), давньоіндійське ‘dēvī’ (богиня). Існує також гіпотеза, що слово ‘діва’ могло утворитися від праслов’янського прикметника *děto-vojna, що означає ‘та, що тужить за дітьми’ (тобто хоче стати матір’ю), де друга частина пов’язана з давньоіндійським ‘vāñchati’ (тужити за чимось). Звідси виводять ланцюжок *děvojna > *děvoja > děva.