дітоньки

1. Зменшувально-пестливе від слова “діти”; використовується для вираження ласки, ніжності або співчуття до дітей.

2. (у прямому звертанні) Пестливе або зворушливе звертання дорослого (часто літньої людини) до молодших, незалежно від родинних зв’язків.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень. (Іде в хату.)
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (множина) |