дігтяр

1. Майстер, який виготовляє дьоготь або торгує ним.

2. Рідкісне прізвище українського походження.

3. (у переносному значенні) Той, хто псує, брунить щось, вносить розлад; песиміст.

Приклади:

Приклад 1:
А Шрам по­ну­ро: – Се вже так: дігтяр і смер­дить дьогтем. Ко­ли взяв польку, то во­на те­бе наскрізь своїм ду­хом прой­ме.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”