діетилбензол

[diɛtɪlbɛnzol] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука з групи ароматичних вуглеводнів, похідне бензолу, в молекулі якого два атоми водню заміщені на етильні групи (-C₂H₅); існує у вигляді трьох ізомерів (орто-, мета- та пара-), безбарвна рідина, що застосовується в органічному синтезі та як розчинник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діетилбензол, р. діетилбензолу, д. діетилбензолові, з. діетилбензол, о. діетилбензолом, м. діетилбензолі, к. діетилбензоле

Більше записів