Органічна сполука з групи ароматичних вуглеводнів, похідне бензолу, в молекулі якого два атоми водню заміщені на етильні групи (-C₂H₅); існує у вигляді трьох ізомерів (орто-, мета- та пара-), безбарвна рідина, що застосовується в органічному синтезі та як розчинник.
діетилбензол
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |