діацетилдіоксим

[diɑt͡sɛtɪldioksɪm] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука з формулою C₄H₈N₂O₂, похідне діоксиму, що застосовується в аналітичній хімії як чутливий реагент для якісного та кількісного визначення нікелю, кобальту, паладію та деяких інших металів, утворюючи з ними характерні кольорові комплексні сполуки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діацетилдіоксим, р. діацетилдіоксима, д. діацетилдіоксимові, з. діацетилдіоксим, о. діацетилдіоксимом, м. діацетилдіоксимі, к. діацетилдіоксиме

Більше записів