діацетил

[diɑt͡sɛtɪl] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Хімія) –

    Діацетил — органічна сполука, дікетон з формулою CH₃-CO-CO-CH₃, що є природним ароматизатором, надає характерний вершково-масляний запах; використовується у харчовій промисловості, а також утворюється при ферментації (наприклад, у пиві).

  2. (Хімія) –

    Діацетил — побічний продукт метаболізму деяких мікроорганізмів, що може бути індикатором мікробіологічних процесів у харчових продуктах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діацетил, р. діацетилу, д. діацетилові, з. діацетил, о. діацетилом, м. діацетилі, к. діацетиле

Більше записів