діасхизма

1. У біології (ботаніці) — тип розкриття плодів (коробочок), при якому стінки розколюються на окремі частини, що відгинаються від центральної колонки.

2. У релігійній термінології — розкол, відокремлення однієї частини церковної спільноти від іншої, що призводить до утворення окремої гілки або течії всередині однієї конфесії (на відміну від схизми, яка часто означає розкол між основними гілками).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |