Значення
- (Мистецтво) –
Музичний інструмент, що складається з набору скляних чаш або бокалів, настроєних на різну висоту звуку, по яких ударяють спеціальними молоточками або грають, проводячи вологими пальцями по краях.
- (Мистецтво) –
Рідкісна назва для музичного інструмента типу ксилофона, але з металевими пластинами замість дерев’яних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діафон, р. діафона, д. діафонові, з. діафона, о. діафоном, м. діафоні, к. діафоне